Вітаю всіх слухачів трансляції Дерево Оливне!
У п’ятницю після заходу сонця єврейський народ починає обходити свято, що називається Рош ха-Шана. Рош ха-Шана – в івриті «початок року», точніше – «голова року». Це дуже важливе свято в єврейському календарі, хоча воно безпосередньо не відноситься до жодної з великих подій в історії обраного народу, як наприклад, Пасха або Шавуот.
Свято бере початок від 5781 року, бо, згідно равинської традиції, саме стільки часу минуло від створення світу. Саме Божа робота творіння особливо відзначається цим святом, точніше – заключний етап процесу створення, тобто шостий день, в який була сформована людина. У цьому значенні, Рош ха-Шана – це свято, яке має своє універсальне посилання, що стосується всього людства, тому що Адам є праотцем всіх людей, створених за образом і подобою Божою.
У молитвах, проголошуваних в синагогах, підкреслюється, що Бог є Творцем, Царем і Суддею всього, що Він покликав до життя. Головна тема проголошених благословень – влада Бога над усім світом і прохання, щоб всі люди вірили в Нього і йшли Божими шляхами. Підкреслюється божественне провидіння не тільки над народом Ізраїлю, а й над усім людством. Хоча це новий рік, все ж переважає настрій поваги і роздумів над власним життям. Тому інша назва Рош ха-Шана – День Суду, Йом ха-Дін. Цей день, перш за все, можливість перевірити свою совість, проаналізувати життя в світлі відповідальності перед Богом і перед людьми і усвідомити необхідність Божої благодаті і прощення.
День Рош ха-Шана також є нагадуванням про Божий суд і тому, що ми всі коли-небудь станемо перед нашим Творцем, щоб дати Йому звіт. Вже тут, в цьому житті, ми вирішуємо наші майбутні долі і те, де будемо проводити вічність. Апостол Павло, який добре знав свята Господні і їх значення, можливо, мав на увазі саме Рош ха-Шана і його заклик до покаяння, коли написав: «Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!». Те, що пробуджує від духовного сну в цей особливий день, – це звук баранячого рогу – шофара.
Велику роль в історії Божого обраного народу, Ізраїлю, відіграє шофар. Це духовий інструмент. Найбільш підходящим для його виготовлення є ріг барана. Сефардські євреї часто використовують ріг одного з видів антилоп. Але не слід виготовляти шофар з рогу корови чрез гріх золотого тільця.
Закон зобов’язує, щоб звук шофара доносився під час свята Рош ха-Шана, біблійна назва якого – Йом-Теруа, тобто Свято Труб або Сурмлення. Тора наказує: «А сьомого місяця, першого дня місяця святі збори будуть для вас, жодного робочого зайняття не будете робити, це буде для вас день сурмлення», – йдеться в 29 розділі книги Чисел 1 віршем. Звук шофара, що є знаком початку цього свята, – центральна частина його обходження.
На сьогодні під час літургії цього свята в синагозі можна почути звук шофара 100 разів. Не до кінця зрозуміло значення процесу сурмлення, тому що Тора наказує сурмити, але не пояснює, що це звучання має вшановувати. Тому єврейські коментатори вивчали Писання, шукаючи посилання на шофар і звук труб, і дійшли до найрізноманітніших висновків. Еврейський мудрець часів Середньовіччя, Саадія Гаон, систематизував ці здогадки і склав список з десяти речей, про які може нагадувати звук шофара. Серед іншого він перерахував: заклик до покаяння, або тешуві, навернення до Бога; попередження про майбутній суд; руйнування і майбутнє відновлення храму; зв’язування Ісаака на горі Моріа; зібрання Ізраїлю в кінці часів; коронація царя, зокрема Бога-Творця, як Царя Всесвіту, а також воскресіння.
Кожне з цих увічнень вказує на унікальний аспект Свята Сурмлення.
З баранячим рогом пов’язана постать Ісаака. Щороку на Рош ха-Шана в синагогах читаються спеціальні уривки Тори. У перший день читається 21 розділ книги Буття, що розповідає про народження Ісаака. Уривок Тори, призначений для читання на другий день, – це історія, що оповідає, як Ісаак був зв’язаний на горі Морія. Ісаак був особливим сином обіцянки. Його народження сповістив Бог: «Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина».
Бог говорить Аврааму, що Сара буде мати сина в призначений час. Тут зустрічається єврейське слово moed. Це одночасно слово, яким Тора описує свята Господа. Біблійні свята, такі як Великдень, Шавуот і т.д., це особливі періоди, призначені Богом часи зустрічі. Наявність цього слова в контексті народження Ісаака дозволило равинам зробити висновок, що Ісаак народився під час свята Пасхи або Рош ха-Шана. Тому зрозуміло, чому ця історія є основним текстом Тори, що читається під час Рош ха-Шана.
Народження Ісаака можна порівняти з приходом Месії. Ісаак – обіцяний, довгоочікуваний син. Він народився у визначений Богом час. Так само Месія є довгоочікуваним і прийде у визначений Богом час. Як говориться в Євангеліях, це буде конкретний день і час, про який знає тільки Небесний Отець. Ісус сказав учням перед Вознесінням: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй». Учні запитували про те, чи в цей конкретний час буде встановлено Царство Боже. Бог-Отець знає часи і терміни, але не наша справа вгадувати конкретні дні і дати. Ми повинні постійно бути уважними, чекаючи в будь-який час приходу Господа.
Період біблійних осінніх свят – Рош ха-Шана, Йом Кіпур і Суккот – це хороша можливість відсвяткувати Його близьке повернення, оскільки в пророчому баченні ці свята говорять про другий прихід Месії і події, що пов’язані з цим приходом.
Шофар зіграє ключову роль в одній з найважливіших подій кінця часів, яким стане велике воз’єднання розсіяних ізраїльтян. Пророк Ісая говорить: «І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві».
Месія Ісус, в Якому всі Божі обітниці знаходять своє «так», підтвердив це пророцтво в есхатологічній промові на Єлеонській горі, говорячи про знаки Свого пришестя і кінця нинішнього Оламу. Він сказав: «І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Апостол Павло відкрив віруючим в Салоніках, що Месія зійде з небес на голос Божої труби, тобто шофара: «Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом».
Як віруючі в Месію, ми живемо в постійному очікуванні звука труби, що оголосить прихід нашого Царя, звука великого шофара, що сповістить повернення Викупителя. Щорічний звук шофара під час біблійного Свята Труб є для нас передвісником того дня, коли ми почуємо з небес звук шофара Месії, ноги Якого торкнуться Оливної гори.
Всім слухачам бажаю достатку Божого миру та хорошого року – шалом! До побачення!