Вітаю всіх слухачів трансляції Дерево Оливне!
Перші вірші уривку Берешіт добре відомі всім нам і звучать так: «На початку Бог створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води». Це два перші вірші книги Буття, що описують початок створення світу.
Тепер перемістимося в часі і просторі до Ізраїлю, в Галілею, в період правління могутньої Римської імперії. Одного суботнього ранку, в галілейському Назареті, один молодий Єврей, місцевий тесляр, син теслі, прийшов в синагогу, щоб прочитати уривок Закону. Йому вручили свиток з словами пророка Ісаї. Розгорнувши його, «знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування». Потім Він сів і звернувся до присутніх з дивовижними словами: «Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!». Таким чином, Він оголосив Себе Божим Помазаником, довгоочікуваним Месією. Цю подію ми знаємо з 4 розділу Євангелія від Луки.
Ким є Дух, Яким Бог помазав теслю Ісуса? Той же Дух помазання згадується в 11 розділі книги Ісаї, у 1 і 2 віршах. Це месіанське пророцтво, ймовірно, було відомо кожному слухачу в синагозі Назарету. Назва міста (Netzeret) походить саме з цього уривку Святого Письма: «І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка (на івриті – netzer) дасть плід із коріння його. І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього».
Тут є певна гра слів. Єврейське слово «галузка», що є одним з месіанських титулів, звучить як netzer, і тому дуже схоже на Netzeret. Тому євангеліст Матвій бачить у цій події виконання слів пророків про те, що Месія «Назареєм (Notzri) буде названий», як сказано в Євангелії від Матвія 2:23.
Пророк Ісая говорить, що майбутній Цар буде нащадком по лінії Давида, «галузкою Ісаї». Більш того, на Ньому спочиватиме Дух Господа. У «Мідраш Рабба», стародавньому збірнику єврейських традицій і біблійних тлумачень, Дух Господа, Який, за словами пророка Ісаї знаходиться над Царем-Месією, є тим же Духом, Який носився над первісними водами при створенні світу: «І Дух Божий ширяв над поверхнею води»; це був дух Месії, як сказано: «І спочине на Нім Дух Господній» (Буття 1:2).
Давні равини стверджували, що Дух Месії, про Який говорить Ісая в 11-му розділі, є тим самим Духом Божим, Який був присутній при створенні світу. Таким чином, в історії з Євангелія Дух Божий, Який помазав Ісуса – той же Дух, Який носився над поверхнею води, коли Бог створював світ.
Згідно з вченням хасидів, Дух Месії більш піднесений, ніж дух Мойсея. Правда, Мойсей був витягнутий з води і розділив море, проходячи між водами, проте Месія показаний як Той, Хто знаходиться над водами: «Месія має певну перевага навіть над Мойсеєм, нашим учителем. Щодо висловлювання на початку Тори «і Дух Божий носився» мудреці вчать: «Це стосується Духу Царя Месії». Цей вірш продовжує: «…над поверхнею води», що вказує на рівень вищий за рівень Мойсея, який отримав таке ім’я, тому що «назвала його Мойсей, говорячи: Я витягла його з води».
З певних причин Бог почав створювати світ з хаосу – Тоху вабоху – пустки, хаосу і темряви. По-перше, пустку і морок Бог освітив Своїм світлом, яке є відображенням Його природи як Світла світу. «Нехай буде світло і стало світло». Таким чином, Божа робота над створенням світу розпочалася з опанування хаосу. У стародавньому світі бурхливі води моря символізували сили хаосу. Однак Дух Божий носився над хаосом.
У перші дні творіння, Бог запанував над хаосом і безформністю, відділивши їх. Він відділив світло від темряви, води вгорі від вод внизу, сушу від вод, а день від ночі. Це були чотири необхідні кроки в справі творіння. Подібного процесу, який має відбуватися в серці, Бог очікує від мене. Без відділення немає порядку і ясності; без відділення все перемішано і в безладді; без відділення Бог не почне роботу нового творіння в мені.
Навернення і освячення – не просто прийняття Бога. Це пов’язано з пошуком Духом наших найглибших внутрішніх сфер. Цей процес – це відділення, часто болісне, того, що є цінним і вартісним, від некорисного і злого, щоб Божа робота могла відбуватися від етапу до наступного етапу, поки все в нас не стане повним, духовно зрілим, поки нічого не буде бракувати нашій вірі, і ми візьмемо все, що Бог нам дає. Боже нове творіння всередині нас – це опанування хаосу гріха, безглуздості і поневолення, які штовхають людину в безодню.
В 6 розділі книга Йова 6 віршем говориться: «Тоді Господь знову відповів Йову з бурі». Іноді Бог говорить з нами «з бурі», хоча, можливо, нам це може не подобатися. Але цим Бог хоче показати, що Він є Господарем над уявним хаотичним світом навколо нас. Іноді ми намагаємося шукати гармонію і порядок, а не, здавалося б, хаотичні шляхи Бога Ізраїлю. Ми хочемо мати «систематичне богослов’я», а пояснювати Бога в спосіб логічний і впорядкований. Не будемо забувати при цьому, що Він – «палючий вогонь». Божі думки не схожі на наші думки, і Його шляхи не схожі на наші шляхи, як говорить Ісайя.
Ми живемо у важкі часи, відзначені економічною кризою і численними загрозами тероризму. Люди бояться втрати роботи та здоров’я, обмення свободи і прав шляхом тотального контролю могутніми інститутами. Але ми повинні бути обережними. Страх втрати контролю і влади над життям може привести нас до гніву і розчарування, які є запереченням божественного провидіння над нашим життям.
Наша гіркота через видимий навколо хаос реальності показує невіру в те, що у Бога все під контролем, що Він говорить навіть «з бурі» – і тому відчуваємо гіркоту і озлоблення в своїх страхах і турботах. Ми повинні дивитися на Того, Хто є Господом над бурями життя, і наближатися до Нього в довірі. У Писанні говориться, що тим, хто любить Бога, Він все обертає на добро, навіть якщо нинішній час здається повним потрясінь і хаосу і загрожує небезпекою.
Ісус попереджав нас не жити в страху перед людьми, а скоріше боятися Бога. Люди можуть вбити наше тіло, але вони не мають влади над нашою душею. Утиски є частиною життя віри, але у нас є відкритий шлях перед престолом Божої благодаті, щоб знайти допомогу. Послання до Євреїв 4:16 закликає нас: «Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать».
«Відвага», про яку йдеться, означає, що ми можемо «говорити сміливо» Богу навіть в хаосі нашого серця – без осоромлення. Ми не повинні закриватися від Божого світла, тому що це Світло, Яке керує хаосом творіння! Ті, хто визнає, що Бог повністю контролює їхнє життя, будуть звільнені від жахливого тягаря страху, гніву і гіркоти.
Соломон сказав, що: «Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний». Нехай Дух Божий допомагає нам жити в Його досконалій любові, вільній від сил страху і тривоги перед хаосом цього світу.
Всім слухачам бажаю достатку Божого миру – шалом! До побачення!