Ноах (Буття 6:9-11:32)

Вітаю всіх слухачів трансляції Дерево Оливне!

Розділ Тори на сьогодні розповідає історію Ноя і названий його іменем. Закон говорить про нього наступне: «Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив».

Це посилання на Адама і Єву, які прогулювалися з Богом в Едемському саду. Однак, читаючи далі, ми бачимо драматичний контраст між життям, повним краси, миру і розкоші, в тісним відносинах з Творцем, в первісні часи і світом, який оточував Ноя і його сім’ю, наповненим розпусти і насильства. У тому ж вірші, однак, говориться, що всупереч своєму часу, Ной був «праведний і невинний». Безсумнівно, він є прототипом Месії, Який повинен був з’явитися в майбутньому. Ной був спасителем тогочасного світу. У дні Ноя Бог звершив загальний суд над усім світом. Вся земля знаходилась в розпусті, а Ной залишався бездоганною людиною, яка ходила з Богом.

Апостол Петро називає Ноя «вісником справедливості», з чого можна зрозуміти, що він проголошував своєму поколінню послання про покаяння. Він закликав відвернутися від зла і навернутися до Бога, попереджав їх про близький день гніву і суду, вказував шлях до порятунку.

Ім’я Ноя також містить посилання на Месію. При його народженні батьки сказали: «Цей нас потішить (на івриті – nacham) у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв». Ім’я «Ной» відноситься до розради, Ной – Утішитель, як і Менахем. У контексті тяжкої праці та прокляття світу це розрада, яка приходить разом з істинним відкупленням. Згідно Талмуду, Менахем – одне з імен Месії. У книзі Плач Єремії пророк говорить: «За оцим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішитель (Менахем), що душу мою оживив би». Утішитель-Месія, Який тільки здатний по-справжньому втішити душу, є далеким від пророка.

Ісус сказав учням, що після Його відходу Батько пошле їм іншого Втішителя – тобто до цього моменту Він був їх Утішителем. Грецький еквівалент цього титулу також зустрічається у вірші, в якому говориться, що «маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного».

Ісус проповідував народу покаяння, щоб відвернути майбутню національну катастрофу від дому Ізраїля. Апостол Петро використовував історію Ноя як образ майбутнього, але близького суду над землею, який призведе до встановлення Царства Божого. Але спочатку земля повинна випробувати час пологів, коли вороги Бога будуть переможені і знищені. Ті, хто має порятунок в Месії, символізований ковчегом, пройдуть через очищаючі води суду і увійдуть в Царство, подібно до того, як Ной і його сім’я пережили потоп і знову заселили землю.

Але чи дійсно щось подібне станеться? Апостол Петро стверджує, що якщо Бог знищив стародавній світ і ангелів, які згрішили, то неодмінно настане судний день для безбожних. Люди ігнорували застереження Ноя і продовжували займатися своїми справами в той час, як Ной вже будував ковчег.

Подібне буде відбуватися, коли повернеться Месія. В Євангелії яскраво показано стан безбожного покоління під час Другого пришестя Господа: «Вони їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив». Це не означає, що є щось погане в повсякденних справах, якщо вони робляться в готовності до повернення Господа. Гірше, якщо справи світу є самоціллю, яка відволікає серце людини від Бога і Його Царства і заглушає чутливість до знаків часу. Різні авторитети впливають на сьогоднішній світ: все це вже було, нічого надзвичайного не відбувається, ми можемо це науково пояснити.

У Євангелії говориться, що незабаром, як і в дні Ноя, все людство переживе абсолютно новий поділ, який пройде через усі відомі до цього часу соціальні структури: це буде поділ на «забраних» і «залишених». Уважно розглянувши цю аналогію, зауважимо, що тоді взятими з землі були нечестиві люди, яких вкрили води потопу, а Ной залишився на ній і успадкував оновлену землю, коли води опустилися. Так само Лот відокремився від безбожного міста, зберігши своє життя, і залишався там, поки суд вогню і сірки з неба забрав жителів Содому. У майбутньому, в результаті Божого суду і перемоги Месії, злі люди будуть знищені, а врятовані увійдуть в Царство Месії.

На запитання учнів, куди будуть забрані безбожники, Ісус відповів загадково та зловісно: «Де труп, там зберуться й орли…». Їхні тіла стануть їжею для хижих птахів, які живляться трупами. Є це посиланням до численних пророцтв, що розповідають про апокаліптичні події. В книзі пророка Єзекіїля 39:17 сказано: «А ти, сину людський, так говорить Господь Бог: Скажи птахові, усякому крилатому, та всій польовій звірині: Згромадьтеся й прийдіть, зберіться навколо над жертвою, що Я принесу для вас, велика жертва на Ізраїлевих горах, і ви будете їсти м’ясо, і будете пити кров».

Книга Одкровення Іоана 19 розділом так описує Другий прихід Месії: «А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя! І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами. І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю, щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих…». Цей опис закінчується словами: «А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні (тобто Месії), що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами…».

У 8-му розділі книги Буття ми читаємо про те, що в кінці потопу Ной випустив з ковчега двох птахів. Один з них був крук, а інший – голубка: «Вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі. І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі. Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі».

Крук вилітав і повертався, поки не висохли води. Не сказано, що він повертався до ковчегу Ноя, як голубка. Швидше, справа в тому, що він літав туди і назад, кружляв над землею. Крук – хижа тварина і нечиста. Він знайшов для себе їжу і місце спочинку – тіла потонулих. Згідно з єврейською традицією, тут є тонка відмінність: Ной виселив нечистого птаха з ковчега, назвавши його злим. Проте голубку він відправив буквально «від себе», від своєї присутності, на розвідувальну місію. Крук кружляв над землею, туди і назад, як би шукаючи, чим би поживитися. Такою є робота Сатани, який кружляє і намагається знайти точку опори в безбожних. А голубка, яка є чистим птахом, не знайшла місця, де б могла оселитися або спочити.

Цей птах є символом Святого Духа в Біблії, про що ми також знаємо з Євангелії. На початку процесу створення світу ми читаємо, що «земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води». Дух Божий, що носився як голубка, панував над хаосом і царював над безоднею, вводячи порядок і форму, розділяючи води, відділяючи світло від темряви, формуючи сушу, яку наповнив різноманітним життям, багатим красою, блиском і звуками. Моральний хаос загиблого людства був як би протилежною стороною процесу творіння  – людина привела світ у стан руйнування і накликала на себе смерть у водах потопу.

Голубка Ноя в перший раз не знайшла для себе місця відпочинку в затопленому водою світі. Вона не натрапила на постійну точку опори. Через сім днів, випущена з ковчега знову, вона повернулася вже з оливковою гілкою в дзьобі. А втретє вона вже не повернулася до ковчега. За певною традицією, в цьому є алегорія пізнішої історії Ізраїлю і всього світу. Божа Шехіна (Присутність) повернулася на небеса, покинувши Перший храм, не знайшовши в ньому спокою через руйнування Єрусалиму вавилонянами; після цього вона не знайшла постійного спокою ні за часів Другого храму, ні у вигнанні; вона знайде постійний відпочинок на землі лише в месіанський вік. Однак можна додати, що вдруге голубка повернулась, несучи в дзьобі зелений лист, зірваний з оливкового дерева. В кінці епохи Другого храму, за часів нашого Господа, голубка знайшла нарешті одне міцне місце опори. В Євангеліях говориться, що коли Месія вийшов з вод Йордану, охрестившись, Дух Божий у вигляді голубки спочив на Ньому, повністю ототожнюючи Себе з Ним, і голос Отця з неба сповістив: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!». Божа Присутність знайшла Одного абсолютного праведника з Ізраїлю, де вона могла спочити: Ісуса з Назарету. Оливкова гілка вказує на месіанське помазання істинним єлеєм. Почерк дуже точний: гілочка в дзьобі голубки була «зірвана». Так само Месія – страждав і був убитий, був відрізаний, зірваний; але на третій день Він воскрес, а потім з Елеонської гори вознісся до Батька, щоб сісти по праву руку від Нього, як початок нового творіння.

Всім слухачам бажаю достатку Божого миру – шалом! До побачення!

Facebook
WhatsApp
Drukuj
Email