Вітаю всіх слухачів трансляції Дерево Оливне!
Уривок на сьогодні, як і попередній, належить до найкоротших і складається з одного розділу книги Повторення Закону, майже повністю присвяченого прощальній промові Мойсея.
Мойсей знав, що це останній день його життя. Він зібрав ізраїльський народ, щоб передати їм, у формі поетичної пісні, заключні слова Божого одкровення. Ця пісня пророчо описує наміри Бога щодо світу і майбутню долю Ізраїлю. Народ повинен був вивчити її напам’ять і передавати з покоління в покоління.
У пісні Мойсея можна виділити шість основних частин, що відносяться до окремих етапів історії Ізраїлю і одночасно до історії визволення світу. Перші шість віршів говорять про Бога Ізраїлю і Його ставлення до всього світу і до Ізраїлю зокрема. Наступні шість віршів описують сам Ізраїль – говорять про його походження, особливе обрання і призначення. Наступні шість віршів спрямовуються в безпосереднє майбутнє, коли ізраїльтяни дійдуть до великого процвітання на своїй землі, але в результаті відступлять від Бога і почнуть грішити. Потім подано опис трагічних наслідків цього непослуху у вигляді переліку різних аспектів Божого покарання. Далі йде нагадування і пояснення мети розсіювання Ізраїлю серед народів. І заключна частина пісні – це бачення Божої остаточної перемоги над ворогами, визволення та оновлення Ізраїлю, і виконання Божого задуму щодо світу і народів.
Мойсей оголошує, що Ізраїль буде покараний за своє відступництво, а народи – за погане ставлення до Божого народу. Таким чином, основна частина пісні Мойсея відноситься до есхатологічного періоду. Дійсно, книга Нового Заповіту, Об’явлення Іоана, остання книга Біблії, спирається на пісню Мойсея. З неї взята головна тема Об’явлення – майбутній час помсти і відплати, коли Бог знищить зло цього світу і піднесе Свій народ. Як заповідає Мойсей, Бог особисто втрутиться в хід людських справ і знищить бунтівні народи, які переслідували Його обраних. Ангел, який звіщає всіх народам і наріччям вічне Євангеліє, закликає весь світ: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!».
У книзі Об’явлення також говориться, що в час, коли Бог буде виливавати на землі суди на нечестиві народи, коли люди будуть в страху дивитися на дим, що піднімається від величезної пожежі зруйнованого Вавилона, перед Божим престолом зберуться святі, які здобули перемогу над диявольською системою цього світу, і вони будуть співати пісню Мойсея, звеличувати Всемогутнього Бога, як Царя народів. Апостол Іван пише: «І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих! Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з’явилися суди Твої!».
Сьогодні майже всі знають, як важко скинути зайві кілограми (реальні або уявні) і як незрівнянно легше набрати вагу. Як ми дізнаємося з пісні Мойсея, справжнє благочестя і глибока духовність – це сфери, що вимагають такої ж складної дисципліни, як схуднення і підтримання правильної ваги.
У вірші 15 говориться: «І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив». Ім’я Єшурун походить від слова «Яшар», що означає когось праведного, чесного і морального. Він являє ідеал покликання Ізраїлю як народу Божого, вибраного бути світлом Божої справедливості і істини в темряві світу.
Мойсей обіцяє, що, коли діти Ізраїлю увійдуть в Ханаан, Бог дасть їм все найкраще і забезпечить великою кількістю врожаю цієї землі: «Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя, 14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином».
На жаль, це процвітання замість подяки викличе нейтральне і матеріалістичне ставлення до Бога, що призведе до духовної апатії, і навіть бунту і повстання. Талмуд говорить, що «повний шлунок веде до гріха».
Хоча бідність сама по собі не є чеснотою, однак практика показує, що процвітання часто є великою перешкодою на шляху до Бога, ніж бідність. Той, хто є слабким і потребує, постійно шукає Божої допомоги. Коли ми отримуємо те, що хотіли, загроза проходить, і ми відчуваємо себе в безпеці, тоді нам стає все важче пам’ятати про Бога. Можливо, це мав на увазі Ісус, говорячи: «Блаженні вбогі духом», тобто блаженні ті, хто має послух і смирення бідної людини.
Іноді з ЗМІ ми дізнаємося про колишніх великих спортсменів, які завершили кар’єру і перестали тренуватися. Багато з них вже нічим не схожі на бійців, які досягли успіху. Не той вигляд, не та вага, не та форма.
Розвиток в духовному житті так само вимагає щоденних зусиль і самовідданості, як і розвиток навичок спортсмена. Пасивне існування день у день не вимагає ніяких зусиль. Тоді все більше бажань тілесної природи виходять на перший план і ведуть нас до духовного спаду. Апостол Павло заохочував свого молодшого товариша Тимофія: «…вправляйся в благочесті. Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього».
Мойсей починає свою пісню, закликаючи небо і землю в свідки його вчення. У вірші 1 він говорить: «Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!». Потім додає: «Нехай ллється наука моя, мов той дощ», поетично підкреслюючи один і той же напрямок – з небес на землю. Дощ – це те, що падає з неба на землю, в певному сенсі пов’язуючи небо з землею. У єврейській традиції Закон дуже часто порівнюють з дощем, що падає з небес на землю.
Якщо хтось був в Ізраїлі, той розуміє, наскільки важливе значення для життя людей і тварин мають в цій країні дощі. Вони визначають кількість питної води, врожайність, плідність і т. д. Всі дуже радіють, коли нарешті випадає бажаний дощ.
В одному з равинських повчань сказано: «День, коли йде дощ, є таким ж великим, як день, коли був даний Закон, як сказано: «Нехай ллється наука моя, мов той дощ». Коли Мойсей говорив «наука», він мав на увазі Закон, про який сказано в Притчах: «Бо Я даю вам хорошу науку, не відмовляйтеся від Закону Мого».
Пророк Ісая говорить в 55 розділі: «Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки. Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!».
Мудреці Ізраїлю вважали, що Закон порівнюється саме з водою, тому що так, як вода природним чином стікає з вищого місця до нижчого, так і Слово Боже сходить з місця слави в реальність людського світу. Коли вода знаходиться високо в атмосфері, вона залишається водою, хоча має летючу форму. Коли вона перетворюється на краплі дощу, далі залишається водою; так само, коли торкається землі. Її природа залишається однаковою і високо вгорі і на землі внизу, хоча вона приймає різні форми. На землі вона накопичується у водоймах, струмках і великих океанах. Також Слово Боже – таке ж на небесах і на землі. Незрозумілим дивом є те, що вічне і досконале Слово Бога сходить на землю і приймає форму людського слова, проголошеного в конкретному часі і просторі і при конкретних обставинах, і все ж залишається вічною істиною, незбагненною мудрістю і життям.
Як люди, ми можемо його чути та розуміти. Воно було передано як заповіді, закони і устави, щоб ми не тільки слухали їх, а й виконували. Якщо ми дотримуємося Божого Слова, воно як би одягається у вбрання людського тіла, тим самим утверджуючи Боже панування серед нас. Євангеліє від Іоана починається з твердження того, що Слово є Бог. І все ж, як незбагненне чудо, це Слово сходить з небес на землю і буквально стає людською плоттю в образі Ісуса з Назарету, відновлюючи зв’язок неба і землі. Ісус говорив слова Свого Небесного Отця, прекрасно виконуючи всі Його заповіді. Його постать – втілення Закону, Слово, Що стало плоттю, живий Закон. Він – шлях, який веде до вічного життя.
Всім слухачам бажаю достатку Божого миру – шалом! До побачення!