Вітаю всіх слухачів трансляції Дерево Оливне!
На цьому тижні уривок з Тори повністю присвячений подальшій долі Йосипа в Єгипті, від його виходу з в’язниці до зустрічі з братами, коли молодший з них, Веніамін, був звинувачений в крадіжці срібної чаші.
Вірш, з якого починається сьогоднішній уривок, показує нам специфіку Божого виміру часу. «І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою» (41:1). Кінець чогось є початком чогось нового. Разом з історією Йосипа ми дізнаємося про початок ланцюга подій, які виведуть Йосипа з в’язниці на вершину соціального прогресу і стануть чудовим інструментом у здійсненні Божих планів. Зазираючи у далеке майбутнє, бачимо, що починається також виконання пророцтва, даного Аврааму, про те, що його нащадки будуть чужинцями в землі, де стануть рабами на чотириста років, а потім повернуться в обіцяну землю.
До цього моменту життя Йосипа в Єгипті було динамічним і драматичним: він був кинутий у в’язницю після несправедливого звинувачення дружиною Потіфара. Однак, перебуваючи у в’язниці, своїм бездоганним характером Йосип завоював довіру наглядачів. Двом своїм співкамерникам, придворному пекареві і чашнику, він пояснив важливі сни. Згідно з поясненням, чашник був виправданий і звільнений, але незабаром забув про Йосипа і не заступився за нього. І рівно через два роки, як читаємо, Йосипа поспішно звільняють. Як ми знаємо, мова йшла про термінове пояснення значення сну для фараона.
Трапляється, що Боже втручання і визволення відбуваються швидко і несподівано після періоду, який здається довгим, виснажливим і болісним очікуванням. Однак, коли настає призначений Богом час, то все відбувається дуже швидко, навіть застаючи нас зненацька.
Коли Йосип правильно пояснює сон фараона, той запитує в оточуючих: «Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?» (41:38). А Йосипу фараон сказав: «…немає такого розумного й мудрого, як ти» (в. 39). Використані тут єврейські слова «bina» i «chokma», тобто «розуміння» і «мудрість», з’являються в різних біблійних віршах, які говорять про Святого Духа. Вони також описують образ Месії, в Якому перебуває повнота Духа Божого. Наприклад, у відомому пророцтві Ісая говорить: «І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости («bina») й розуму («chokma»), дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього» (11:2). Як і Йосип, Месія буде сповнений Духом Божим, виявляючи мудрість і розуміння.
Дивлячись з точки зору Нового Завіту, ми можемо побачити в образі Йосипа безліч аналогій і подібностей з життям Ісуса з Назарету. Спробуємо розглянути лише деякі з них.
Потім фараон сповіщає Йосипу: «Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися весь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе». В історії піднесення Йосипа фараоном ми бачимо пророчий образ піднесення Месії. Сам Ісус вчив: «Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде! Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться» (Мф. 23:11-12). У Царстві Небесному те, що принижується, буде піднесене. Цей принцип ілюструє життя Йосипа. Він був найбільшим з братів, але перетворився в раба. Опустившись в найнижчу точку, він піднімається вгору.
Прихід Йосипа в Єгипет можна порівняти з приходом Месії. Як і Йосип, Він прийняв «образ раба» і «змирив Себе», як сказано в посланні до Филип’ян. Йосип втратив своє королівське становище, яке займав у домі батька, будучи його особливо улюбленим сином, і раптом став рабом, а потім несправедливо засудженим в’язнем. Важко знайти гірше місце в Єгипті. Те ж сталося і з нашим Господом. Однак із цього стану приниження фараон сильно підняв Йосипа до позиції панування над усім Єгиптом. Що стосується Ісуса, то в посланні до Филип’ян далі сказано: «Тому й Бог повищив Його…».
Фараона, який допоміг Йосипові піднятися до такого становища, в цьому випадку можна порівняти з Богом, який підняв Ісуса: «І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову». Перестень показує авторитет того, чиє ім’я вигравірувано на ньому. Давши Йосипу свій перстень, фараон передав Йосипу весь авторитет свого імені. Подібним чином Бог возвеличив Ісуса і «дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я», тобто – Своє святе ім’я. Коли фараон передав Йосипу перстень, читаємо, що «він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся!». Бог підніс Ісуса, «щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних».
Фараон дав Йосипу повну владу над усім домом своїм, сказавши: «Ти будеш над домом моїм». Так само Ісус був поставлений над домом Божим, про що говорить 3 розділ послання до Євреїв. Зрештою, фараон дає Йосипу владу над усім, що знаходиться в Єгипті. Про Месію ж сказано, що Бог все зробить підніжжям для Його ніг.
Возвеличення Йосипа в Єгипті можна метафорично порівняти з піднесенням Месії серед народів. Месія є Спасителем світу. Протягом семи років голоду народи шукали порятунку у Йосипа, і це в той час, коли він знаходився далеко від своєї сім’ї. Так само відбувається, коли хтось кається і звертається до Месії: Він Сам стає чужим для більшості зі Своїх братів. Цей дивовижний феномен апостол Павло пояснює в посланні до Римлян, говорячи, що «жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган», і тоді «увесь Ізраїль спасеться», тому що Бог любить його вічною любов’ю.
Закон говорить: «І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його» (Буття 42:8). Коли брати Йосипа прибули до Єгипту, то не впізнали його, а він не відразу відкрив їм себе. Одягнений він був як єгиптянин, мав зачіску і макіяж єгиптянина. Хоча Йосип знав їхню мову, говорив по-єгипетськи за допомогою перекладача. В очах десяти братів Йосип був язичницьким князем. Їм і в голову не могло прийти побачити в ньому власного брата, якого так давно послав до них батько і якого вони передали в руки язичників. Вони вже так довго вважали його мертвим, що самі повірили в версію, яку повідомили батькові, щоб пояснити його відсутність. Для братів просто не існувало ніякого Йосипа.
Особистість Месії залишається закритою для його братів по плоті, подібно до того, як Йосип був замаскований від братів. Багато в чому за це відповідає сама християнська церква. У християнській культурі Ісус має неєврейські риси обличчя, волосся або одяг. У християнській літературі Ісус говорить грецькою, латиною, різними мовами народів, тільки не своєю рідною мовою. Протягом століть панування народів характер Ісуса був адаптований до пануючих уявлень. Постать Ісуса інтерпретували без посилання до єврейського контексту культури, звичаїв, які основувалися на духовності Тори, в котрих Він ріс і які були Його природним середовищем.
Це зробило Його невпізнанним для братів. Чим більше переможна християнська церква тиснула на євреїв, наголошуючи на вірі в такого Ісуса, тим більше вони були переконані, що Ісус не є євреєм, а значить, не є Месією. Крім того, багато кривди і страждань зазнали вони від тих, хто стверджував, що знає і любить Месію, і навіть чинить так від Його імені.
Примирення з братами Йосип зробив справою дуже особистою і інтимною. Зустріч відбувалася віч-на-віч. Він не просив своїх неєврейських слуг бути суддями в його сімейній суперечці або висловлювати думки про його братів. Він був дуже зворушений, бачачи солідарність з молодшим братом Веніаміном, а також з його батьком Яковом, почуття якого вони поважали і слова якого хотіли дотримати.
Сон фараона і послідовність подій, які є його результатом, через Боже незбагненне керівництво призводять до воз’єднання дому Якова, до зцілення ран і спокути минулого. Долається ще одне «вузьке місце» в історії обраного народу, починається новий етап.
Всім слухачам бажаю достатку Божого миру – шалом! До побачення!